Цілую руки твої, мамо,
схиляюся до твоїх ніг.
Скільки разів ти виглядала,
а я приїхати не міг.
Світилася, як приїжджав я,
і не ховала щастя сліз.
Цукерками всіх пригощала
і говорила: «Син привіз.»
Цілую руки твої, мамо,
усе життя вони в труді.
Потріскані й уже незграбні,
та ніжність й ласку зберегли.
Мій кожен крок для тебе в радість,
хвалилася:«Та це ж мій син
ремонтував сусідам браму,
пофарбував увесь наш тин.»
Цілую руки твої, мамо,
знов дочекалась мене ти.
Ці миті зустрічі з тобою
й мене підтримують в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2025
автор: Надія Башинська