Сіє мама мальви біля вікон хати –
Спадщину духовну, світлий оберіг…
Хто іде в дорогу, має добре знати:
Вас завжди чекає батьківський поріг.
Біля нього мальви – ельфові принцеси
В квітах-капелюшках – сяйво від зірок.
З чашечок квіткових бджоли-медоноси
Старанно збирають в кошики пилок…
Ви ж не зрадьте землю, де їх не злічити,
Де з дитинства чули пращурів пісень,
Де з колиски мама, мову вчить любити,
Світлом наповняти кожен новий день.
Мальви різнобарвні, українські хати…
Добрі душі предків в кожній з вас живуть.
За повір’ям давнім – той народ багатий,
Праведним де шляхом, всі нащадки йдуть.
Л. ТАборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2025
автор: Любов Таборовець