Прогулянка
О як ми з тобою різнимся у наших смаках!
Кіно про вампірів? Цього і в житті є доволі.
Ходім прогуляємось містом невтомних мурах,
що пил підбирають на туфлі свої та пантофлі.
Розпечений простір наповнює нас, ми — його.
А погляд карбує прострелені стіни та вирви…
По смерті — жахливі сліди, незчисленні кругом.
По бруку блукає кривавою пам’яттю привид.
Війна прописала для міста убивчий пролог.
Ще й час безпощадний до мене, до тебе й комашок.
Зустріли художника: соняхи пише… Ван Гог!
Картину купили. Для настрою? Чи як доважок?
Моя замаскована туга — то все кортизол.
Він б’є хаотично в судинах — угору і на́вскіс.
Іду на мереживо днини: французький балкон,
красивий паркан і блакить… Мугичу від «Ляпіс…»
потужне, мов неба розгойдане сонячне бра:
«Воїни світла, воїни добра!*»
*Пісня «Воїни світла» гурту «Ляпіс Трубецькой».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2025
автор: Надія Позняк