Поглядом тіло моє пестиш.
Слова в повітря проникають.
І яка різниця де,
Де саме,
У натовпі або в порожнечі.
Під шортами мереживо волокносто-синє.
І час завмер.
Наче він вічний.
Знаєш,
А мені подобається,
Мені подобається,
Як усе довкола в тобі розчиняється.
Тіні танцюють на стінах,
втрачаю свідомість, пливу в задзеркаллі.
Немов піна, мій погляд застиг,
Наче вічне щось,
ніби граніт.
Знаєш,
А мені подобається,
Мені подобається.
А мені подобається,
Мені подобається,
Як все навколо в тобі розчиняється.
Крок за кроком,
Звук за звуком,
Ми губимось одне в одному,
Тонемо в глибині ночі.
Дивись,
Ми стали однією хвилею.
Під шортами мереживо насичено-синє
І час застиг,
Наче вічне полум'я.
Ти - струна,
я - гітара,
давай спочатку,
почни спочатку.
Зникай, зникай в повітрі
Не лишаючи сліду.
Не залишаючи сліду.
Вночі шукаю
Твій голос..
Ти як гріх,
Солодкий і гіркий.
Я п'ю до дна.
Я п'ю до дна,
Не запитуючи
Чий.
Ми - два світи,
Злиті в цьому моменті,
Ми крутимося,
крутимося
плівкою
в німій,
німій кінострічці,
фрагменти..
фрагменти...
Знімай,
Знімай мене.
Не зупиняй.
Сьогодні здаюся.
Сьогодні твоя.
Розірви мій страх.
Тримай,
Тримай.
Поцілунки дурманні - це все,
Що я маю.
Убий,
вбий в мені сором.
Тримай.
Тримай.
Поцілунки дурманні - це все
Що я маю.
Бери все,
до крайньої краплі випий,
до дна.
Сьогодні - твоя,
сьогодні твоя.
До дна,
до дна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2025
автор: oreol