І дощик іде…

Широкі  простори,  нескошені  луки,
Ширяють  у  небі  шуліки  і  круки,
Бетонних  коло́сів  не  видно  ніде…

І  дощик  іде…

Рівнини  і  гори  –  зелена  сполука,
Швидкого  потоку  посріблені  звуки,
Виблискує  все,  коли  сонце  зійде!

І  дощик  іде…

Усіх  кольорів  і  збагнути  несила!
Ось  бджілка  смугаста  на  квітку  присіла.
Довірливо  зе́рня  на  руку  впаде…

І  дощик  іде…

Небесна  вода  мою  душу  зросила,
Жагу  до  життя  підняла,  воскресила.
Хай  віра  дорогу  до  серця  знайде!

Хай  дощик  іде!
16.07.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2025
автор: Ірина Лівобережна