А ти сидиш малий неначе у театрі
І тільки й чуєш «шух» і «шух» і «шух»,
І млієш, мов від симфонічних партій
І ловиш кожен витончений рух
А вони йдуть ритмічно уперед
Наповнюючи вранішнє повітря
Холодним запахом, приємнішим за мед,
І лише інколи підгострюючи вістря
А ти, малий, немов попав би в рай,
Занурившись у запахи і звуки
Сидиш і ждеш, як батько урожай,
Щоб взяти, як вони, косу у руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2025
автор: Iluha