***

***

Ні  пари  з  вуст  про  наболіле,
Про  море  виплаканих  сліз.
Про  горе,  з  часом  застаріле,
Куди  не  повернЕшся  -  скрізь.

Про  зраду,  сум,  розбиті  мрії,
Зневіру,  біль  -  а  ні  чичирк.
Щоб  не  втішались  лиходії,
Я  в  грудях  затамую  крик.

Хай  б"ється  там  як  звір  у  клітці,
Щоразу  збуджуючи  кров.
Він  там  завжди  в  своїй  домівці,
Від  волі  вічної  за  крок.

Колись  та  випущу  на  волю
Згорьованого  бранця  назавжди.
Тоді  усім  окликнеться  луною,
Рвучи  причетних  на  шматки.

23.07.25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2025
автор: Емма Листопадна