[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qim_l5jNTqg[/youtube]
Маленькі хвильки, ніби діти,
Спішать погратися з піском.
Їх підганяє теплий вітер,
Чимало має він думок.
Відпустить хвильки він на волю,
Нехай узнають смак життя.
І кинуть виклик своїй долі,
На волі інші відчуття.
Про волю знає добре вітер,
Він має крила, щоб літать.
І про совободу його вірте,
До неба може він дістать.
Про волю слухали уважно,
Та крил немає, як літать?
І стало їм чомусь так страшно,
До неба все ж їм не дістать.
Про волю казка схвилювала,
Та де ж ті крила їм узяти?
А море всіх додому звало,
Та вето мрії всі злякало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2025
автор: Н-А-Д-І-Я