А намистечко із вишень
В"ється між листочків,
Одягнув спекотний липень
Вишиту сорочку,
Що трояндами розшита
Й золотим колоссям,
Ще й вогнище серед жита
В полі зайнялося.
Це отак квітують маки,
Васильки-волошки
Синь небесну п"ють щоранку,
Ромашки ворожать.
Петровими батогами,
Що китиці сині,
Липень коней поганяє
Своїх буйногривих.
Та обходить володіння
Такі всі великі
Середульший синок літа -
Золотавий липень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський