Заберуся десь подалі

Заберуся  десь  подалі,
Улечу  за  небокрай,
Мені  фальші  вже  не  треба  —
Тільки  щирість,  там,  де  рай.

Життя  хвилею  несеться,
Гасне  світло  давніх  мрій.
Все  втихає  та  здається  —
Зупинився  світ  подій.

Серце  втомлено  дрімає
На  подушці  самоти,
І  у  снах  мене  тримає
Світ  далекий,  де  був  ти.

Я  сумую  та  прощаю,
Я  мовчу  та  щось  болить.
Десь  в  душі  не  затихає  —
Біль  ще  втомлено  бринить.

Я  забула,  як  бувало,
Як  палала  між  подій.
Я  кохала  та  страждала.
Все  кидала,  окрім  мрій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2025
автор: Олександріса