ТИ ЗАПРОСИВ НА КАВУ

Цвіла  цвіт  весна  -    море  квітів  для  нас
Запалювали  свічі  каштани.
І  для  кохання,  це  був  зоряний  час
Стелили  до  ніг    щастя  тюльпани.

Запросив  на  свято  весни  -      на  каву,-
Щоб  погуляти  удвох  по  -  місту.
Розказував  історію  цікаву,-  
Щебетав,  як  соловей  на  листі.

Плила  по  небу  чорна  -  чорна  хмара,-
Як  з  відра  лив  на  нас  весняний  дощ.
Під  парасолею  йшли  ми  упарі...
Усміхався  увесь  світ  поміж  площ.

А  за  п'ять  хвилин  ми  були  до  раю...
Ти  в  долонях  своє  щастя  тримав.
Шепотів  стиха  "  Я  тебе  кохаю"...
До  себе  ніжно  -  ніжно  обіймав.

Сказав  :  мені  ,"що  передзвониш  завтра"-
А  у  даль  злітали  дні  за  днями  .
Спалювала  осінь  листячко  ватра
Зима  замела  наш  рай  снігами.

Випадково  зустрілись  через  роки
Ти  впізнав,    ту  дівчину  юних  літ.
І  просив  пробачення  у  мене  ти,  -  
Але  ,  не  цвіте  вже  кохання  цвіт.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2025
автор: Чайківчанка