У тихий вечір липня, серед літа
Дощ увірвався раптом із небес.
Земля, що спрагла, вже полита,
Та не спинився він. Іде, не щез.
Крапель звук так тішить вуха,
І містерія чи диво, необ'яснимо:
Із дощем щоразу тиха туга –
Легкий щем, коли його я слуха.
Серце теплі спогади виймає,
Запроторені у глибину душі.
Дощ стукає, немов щось знає,
І тихо так нашептує мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2025
автор: Оксана Бугрим