Блакитні метелики всілись на кінчиках пальців моїх,
І тихо гаптують, що є найцінніше – світ колосків життя…
Які ж вони гарні! З дитячих мрій летять собі в майбуття.
І враз: синій цвіт, життєдайне зерно у всесвіт безмежжя до неба,
Де соняхів поле, у нім богомол, а поряд той вічний безсмертник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2025
автор: fialka@