Горіхові тіні
блукають по стелі,
безсоння
зітхає в моїй постелі.
Місяць у передповні
некліпно
дивиться у вікно:
і йому,
і мені,
і горіхові під вікном
— все одно.
Потомилися цвіркуни —
полишали у травах
скрипочки і смички,
поховалися в нірки
і за́тишки,
щоб гортати
свої шерехаті
сни…
…По стелі мого безсоння
блукають горіхові тіні,
удосвіта — навіть смішні:)
— я
намалюю тобі ластівку
місячним променем
на підвіконні.
19.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: Валя Савелюк