Убий мене, світанок
За ті страшні слова,
За ті холодні очі -
Гарячих вже нема.
Заріж мене, мій вітер,
Розкидай по траві
Уламки мого світу
За ті часи важкі.
Спали мене, о, сонце!
Здіймай на висоту
Вогонь моїх ілюзій,
Вони не упадуть
В безодню твого сміху,
Бо зір твій не пройде
Повз браму не відкриту -
Вартовий не дає.
Слуга мій вічний - розум,
Здоровий глузд із ним.
(Лиш 5 хвилин на роздум,
На спокій, поміж тим.)
Але один кульгає,
А другий у котлі
Гарячім спочиває,
Тож голова кипить.
Душу терзає смуток
Як сірий слиз в грудях.
Закрию у пакунок,
Тобі віддам на днях,
А, може, і сьогодні -
Великий усеж день.
Ти, мабуть, вже замовив
Усім дарунки вже,
А я тобі дарую
Серденько, так, бери.
З днем ангела вітаю...
Твоє воно завжди...
жовтень 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: Maggie Bee