У СІнях батько вчив синів:
«Час Сім’я засівати,
СІяє сонце й до ланів
Пора рушати з хати!»
В СІреньку торбу з полотна
Набрали збіжжя жмені.
«Діждем! Надія є одна
На золоті черені!»
У СІтці донесем на тік,
Й ціпам дамо роботу,
І буде краще ніж торік,
Хоч СІль пече від поту…
Коли за стіл СІв дружний рід,
СІМ’Я добром багата,
СІм поколінь лишили слід,
В святій науці тата.
18.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: Інна Рубан-Оленіч