На Захід від Сонця, в полоні вісону.

Як  би  то  пам’ять  нам  відспівати
У  солі,  на  віях  крутої  драми?

Усього  що  дихає  в  межах  спаму
Не  згадують  риби  ставків  брунатих,
І  в  смак  мертвечини  німого  Неба
Не  вірують  спраглі  в  сітках  на  суші  ,
Бо  все,  що  міняє  драглисті  душі  -
Хіба  лиш  із  срібла  підступний  невід
У  легких  долонях  тіней  цибатих,
На  Захід  від  Сонця,  в  полоні  вісону,
У  хмарах  червоних  рясних  і  кошлатих,
Кривавого  сліду    війни  до  скону  …

Jan  Lebenstein  (Polish,  1930-1999)
Axial  Figure  No.  109

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=GY9kQcWLvEM

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: bloodredthorn