Ти зламаєшся, ворогу лютий,
Ще на сонці подібно росі.
Бо зло завжди прагне безжально тріумфу,
Добро ж світить для всіх у красі.
Ми проб'ємось крізь залізобетонні споруди,
Крізь тріщину - колоском проростем до небес.
Ми не помста, не гроші, не влада й облуди,
Ми люди, що несуть смиренно свій хрест.
І настане щаслива дорога,
По якій ми пройдем в майбуття.
Де є сила, де є слава, де доля
Щаслива, усміхнена, світла й проста.
Де радість велика і цінність життя,
Де верби кришать скелясту породу.
Де калина білим цвіте, розправивши вільно гілля,
А вічно чиста любов подарує нам всім нагороду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: DarkLordV