Муки поета

Біла  невимовність  аркушів,
Подих  перший  із  поза,
Чисте  поле,  сяйво  для  віршів,
Мрій  моїх  свята  межа.

Руки  знову  тягне  до  пера,
Вир  чекає  і    мовчить,
Птах  думок  летить  і  знов  стражда,
Крапля  впала  і  бринить.

Ніч  проходить.  Ранок  світлом  б’є,
У  душі    нема  примар,
Тихо,  серце  радісне  моє!
Слово    впало  на  вівтар.

Час  завмер,  чекає  каяття,
Кожен  подих  відтепер
Щастя  моє,  і  краса  життя,
Пісня  плине  до  джерел.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: Райка