Ми будували стіни, не мости
Цегляні вежі, вітражі із смутку.
І замість того, щоб вінки плести,
Плекали у душі образи грудку.
Вона росла, отруюючи світ,
Бажала помсти,
А за що?
Забула.
І грудка перетворювалась в лід,
Раділа, що у все це нас втягнула-
Здобуток - дві скалічені душі...
Чи варто?
Краще дихати коханням
І будувать не стіни, а мости -
Це просто, головне - було б бажання...
19.07.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: Наталі Рибальська