НЕ НАБУ́ЛОСЯ СПОКО́Ю
Не набу́лося споко́ю –
Мить лиш без тривоги,
Та й ординці не забули
До нас всі дороги.
Не набу́лося споко́ю –
Ворог атакує,
Життя людські забирає,
Домівки руйнує.
Хоч би швидше божевілля
Уже закінчи́лось,
І все дрантя з оркостану
У багні втопилось.
Та нема кінця і кра́ю
Вже жахіттю цьому,
У молитві ру́ки зводжу
Господу Святому.
Тиша лиш на мить буває
І вона не тішить,
Нас упир не забуває
Й ніяк не зали́шить.
Жити хочемо, Всевишній,
І в страху не бути,
Тому́ вибухів й тривоги
Ми не хочем чути.
19.07.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР