З перших днів війни на Сході,
Де вже вибухи лунали,
Люди сім’ями збирались
І на Захід виїжджали.
Дід Петро і баба Галя
У вагонах тих тряслися,
Незабаром поїзд вранці
Аж в Берліні зупинився.
Волонтери по-німецьки
Між собою говорили,
Дійшла черга до стареньких –
Їх в кімнатку поселили.
Показали, де їм спати,
Там плита, щоб щось зварити,
Із продуктів - зовсім поруч,
Завжди можна щось купити.
За три дні в пенсіонерів
Вже не стало їсти й пити,
Дід Петро подався в мандри,
Щоб продуктів накупити.
-Ти ж по-їхньому не знаєш,-
Каже баба,- говорити,-
Як же ці свинячі ребра
Удалось тобі купити?
-Закотив сорочку швидко
І по ребрах своїх стукав,
Продавчиня зрозуміла,
Бо при цьому я ще й хрюкав.
Роздивлявся на продукти,
Ще хотів яєць купити,
Та цей метод не підходить –
За це можуть посадити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: Катерина Собова