Ті дні- пилок на квітах.
А ми: метелики веселі і рухливі,
Купалися у барвах літа.
Грайливий вітерець остужував лице,
Про все хотілось говорити.
Липневий день приглушував жалі,
І крихітні засвічував надії.
Але, вони зникали, як краплини.
І, крадькома, непрохану сльозу
Хтось витирав з-під вії.
Хотілося розкутості і простоти,
А не пружиною стискатися в напрузі.
Хотілося, щоби, назовсім, не розтав
Хитких очікувань туман,
Туман крихких ілюзій...
А час спливав, щезав, зникав;
Як всі часи в історії природи.
В минуле повертатися
Думок ніхто із нас не мав.
А хтось, не думав, і шукав
Для цього першої нагоди.
Грайливий вітерець остужував лице.
Про все хотілось говорити.
І ми: метелики веселі і рухливі,
Купалися у барвах літа.
Ті дні- пилок на квітах...
м.Житомир
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2025
автор: NikitTa