Ходить світом літо
І в руках несе
Сонце. Ним зігріто
Навкруги усе.
Буйно квітнуть квіти
Гарні й запашні.
Хочеться радіти
У душі мені.
Трави – то волосся
Літа. Шурхотить
В полі десь колосся,
Спів пташок звучить,
Ріки протікають
Довгі і дзюрчать,
Наче щось бажають
Нам вони сказать.
Літо це говорить
Так до нас усіх.
Літо диво творить
Нам же всім на сміх
Радісний, малює
На вустах цей сміх.
І співа, й танцює
Серденько в нас всіх,
А душа радіє,
Мовби немовля.
Пишно бо буйніє
Матінка-земля.
Літо тепле й світле
Ніжно пригорта
Серденько розквітле,
Мов ромашка та,
Що в саду буяє.
Літо почуття
Світлії вселяє
На усе життя.
Євген Ковальчук, 29. 07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2025
автор: Євген Ковальчук