ПРОМОВА З ПОТОЙБІЧЧЯ

ПРОМОВА  З  ПОТОЙБІЧЧЯ
(  вустами  полеглого  героя  )

Я  бачив  те,  чого́  вам  і  не  снилось,
Я  бачив  пекло,  будучи  живим,
Та  в  мить  якусь  і  серце  зупинилось,
Загашена  свіча  ординцем  тим…

Я  бачив  те,  про  що  вже  не  сказати,
Мої́  вуста  наза́вжди  вже  німі,
А  йшов  я  Україну  захищати,
Бо  грати  довелося  в  нас  сурмі.

Я  бачив  те,  від  чо́го  крівця  стила,
Та  йшов  я  в  бій,  йшов  з  ворогом  на  прю,
Бо  серцю  Україна  лю́ба  й  мила,
І  голову  поклав  у  тім  бою́.

Я  бачив  те,  чого́  не  описати,
Немає  слів,  щоб  все  розповісти́,
І  довело́сь  життя  своє́  віддати,
За  обрій  рано  довело́сь  піти.

Я  бачив  те,  чого  не  уявити:
Страшна  реальність  в  пеклі  на  землі́…
Пішов  туди…  а  так  хотілось  жити…
Тепер  моя́  домівка  у  землі́.

Я  бачив  те,  що  відбирає  мову,
Пекельні  му́ки  довело́сь  пройти,
Із  засвітів  кажу́  тепер  промову,
Бо  вже  пішов  у  вічнії  світи.

17.07.2025  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР