У час коли ворожа сила,
Дрімає десь, чи спить щосили.
Панує мир, любов і дружба,
То й в війську особлива служба...
Самі військові гарні й ситі,
У однострій усі одіті.
Вся служба, то свята й паради,
Чи шикування і наради.
Бува щоб геть не задрімати,
Вивозять хлопців погуляти.
На плац, бува на полігони,
Щоб влаштувать там перегони.
Уміє хто, в мішень він стрілить,
То не біда, що не поцілить...
У мирний час лиш треба знати,
Як правильно рапортувати....
Підхід, відхід, начальству честь,
Без заперечень: "Є", чи "Єсть".
А потім пиво пити в паб,
Кохати й обіймати "Баб".
Аж раптом сурми, чи сирени,
Герої зникли десь з арени....
У того діти, той хворіє,
А той, він бачиш не посміє,
До рук стрілецьку зброю брати,
Та в бій іти і там стріляти....
Пішли на пенсії чи ренти,
Агов! "Герой", тепер ти , де ти?
А мова от про що ведеться,
Що в час важкий, ГЕРОЙ знайдеться.
Прийшли оті, знайшли, що сили,
Вони ту форму не носили...
Не вміють геть рапортувати,
Й чинів високих поважати.
Підборами кромсать долівку,
Прийшли служить, не за готівку....
Від трактора, станка, чи поля,
Турбує їх Держави доля.
Без гарних гасл, і вишиванки,
Не одягли, а сіли в танки.
І треба їм належне дати,
У мить освоїли гармати.
Навчились ворога долати,
І Україну захищати.
Поклін Вам низький, Слава Вам,
Смерть і ганьба всім ворогам.
В. Небайдужий.
Липень 2025 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2025
автор: Небайдужий