Хтось в майбуття дивився,
А хтось пірнав в минуле.
Що там забулося- згубилося
Серед тіней і привидів?
Що не збулося,
Лиш наснилося?
В мовчанні, відстороненні
Межа часУ відсунута.
Прозоре скло вкривається
Сріблястим інеєм.
Хтось думкою вривається
Туди, де все вже змінено.
Загублені у часі,
В нездійсненних бажаннях
Пірнають з головою
Туди, де їх немає.
Були, та не здійснили,
Те, що душа бажала.
Свій поворот минули.
Гіркоти, сльози, біль-
Тепер для них минуле.
...Іде людина по життю,
Відкрито все для неї.
І на її шляху завжди
Невидимі дві Феї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2025
автор: NikitTa