Нехай співають,
нехай голосно серенаду
щоночі співають:
- Вона красуня,
вона файна.
- Гей, красуня,
ти така прекрасна,
що вводиш мене в краску.
- Гей, нехай пліткують,
Нехай говорять.
Я покохаю її раз і кохаю
по-справжньому.
Вони кажуть, що знають,
Але вони не бачать,
Що вона значить для такої душі,
як я.
Нехай говорять, нехай говорять.
Вона - світло мого дня.
Вони можуть сміятися, вони можуть горлати,
Але вони ніколи не збагнуть.
- Гей, говорять, що ми надто зухвалі,
Що наше кохання - то струмок, якому дзюрчати .
Та хай говорять.
Нехай дивляться.
У нас є вогонь!
Нехай говорять, нехай говорять.
Вона - світло мого дня!
Вони можуть сміятися, можуть кричати,
Але вони ніколи не зрозуміють.
Гей, вони кажуть, що ми занадто сміливі,
Що наше кохання - мутна вода.
Але нехай говорять,
Нехай дивляться.
У нас є вогонь.
У нас є й повітря.
Що таке слово,
то є швидкоплинний вітер,
Звук, що танцює крізь дерева...
Нехай говорять,
Нехай пліткують.
Ми все одно будемо кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2025
автор: oreol