у прозорій
космічній журі,
як за гладдю озерного плеса, —
схована глибина
і чи є у тому чиясь провина,
що велика вода —
приваблива, та не щира?
і що незначна, мов краплина,
крихітна зрада
руйнує безмежну, як океан, довіру…
до-віра…
у словотворчій грі —
це натяк, умова, угода?..
це щось —
що передує вірі?..
17.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2025
автор: Валя Савелюк