Прокинься о третій --
де твій рятівний гештальт?
Вікно відчини -- ані зір, ні пташок, ні звуку.
І стану для тебе тією, що зчинить ґвалт.
І станеш для мене
отим, що візьме за руку.
І сум надвечір'я
нестиму тобі з доріг.
Такі небеса не пливуть ні птахам, ні звіру.
...і сонце морозне освятить тобі барліг
...і скинеш із мене
вологу кармічну шкіру
Пісні за плечима,
промінчик у кулаці.
Киптарики снів -- філігранна робота неба.
І зорі зійдуться. І сніг по твоїй щоці
сповзе в білу постіль
солодким пекучим медом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2025
автор: гостя