[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=r9lvQ3kF-LU[/youtube]
А дощ іде, йому все видно,
Змиває грішні всі сліди.
Він робить все це дуже спритно,
Це він один сховає всі гріхи.
Попробуй взнати, де був слід,
Який тривожив чиюсь душу.
Комусь приносив скільки бід,
А дощ забути тепер змусить.
Сльоза вже значення не має,
І хоч кричи, захочеш - плач.
Ніхто про це уже не взнає,
Розлуки заховає вимушений страх.
А сонце допоможе дощу згодом,
Від нього не залишитья й сліда.
А день піде оновленим вже кроком,
Прозріє знов душа колись сліпа.
Пелюстки вкриють грішну душу,
Пробачить бог оті гріхи.
Ніхто не вчує навіть звуку,
Лиш вітер плаче, що минули ті роки..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2025
автор: Н-А-Д-І-Я