А Я ХМЕЛІЮ БЕЗ ВИНА

А  Я  ХМЕЛІЮ  БЕЗ  ВИНА

А  я  хмелію  без  вина,
Я  без  вина  хмелію,  мила,
Хоч  і  на  скронях  сивина,
Та  світ  кохання  ти  відкрила.

Кохання  те  взяло́  в  полон,
Якого  я  не  знав  ніко́ли,
Це  дійсність  є  і  це  не  сон,
Ти  світе  мій,  ти  –  мо́я  доле.

В  човні  кохання  ти  і  я,
Блаженство,  рай  і  насолода,
Богине  любая  моя́,
Ти  є  від  Бога  нагорода.

Кохання  наше,  мов  дурман,
Ми  божеволієм  з  тобою,
Воно,  неначе  талісман,
Який  ми  носимо  з  собою.

А  я  хмелію  без  вина,
Бо  щастя  нас  в  обі́йми  взя́ло,
Його  відчули  ми  сповна́,
І  з  нами  в  танці  закружляла.

Мене  кохання  так  п’янить,
Купаюсь  в  ньому,  потопаю,
Живу  тобою  й  буду  жить,
Бо  палко  серцем  всім  кохаю.

04.01.2024  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2024


́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР