Псалом 271. Вишня любов!

                                 Святій  Трійці
                                 і  Провідниці  моїй,  Великій  
                                 Матері  Божій,
                                 Величній  Цариці  ангелів  і  людей!  —
                                 уклінно  
                                 в  любові  присвячується


записали  себе  в  можники
в  довжники
в  замору  і  в  заможників
вільна  любов  —  це  в  божественних
                                                         й  в  художників
тобто  я  —  через  те  що
             ви  не  можете  …
             всупереч  всім  …
виллявся  художньою  любов’ю  —  змолоду!!
любов  серця  —  це
як  вмерти  з  голоду!
Мов  мембрана  —
поміж  голодом  і  
Голодом
чогось  меншає  і  чогось  більше  є
смерть  не  має  значення
де  —  тут  —  любов  вільна  є?
Вільність  є
в  художнику!


тобто  тут  —  що  ви  не  можете
тягнете  —  що  Бога  більш  не
у  мені  а  у  природі
вмрете  з  свого  голоду
як  Моцарт    і  від  цього
і  від  долі
бренькіт  стоїть  стольників
               і  дольників…
і  кричать:  нам  дайте  тОвчі!!
ми  вже  знаємо
й  ШІ  що
все  це  —
підготовче,
інфантильність-музикальне,
слово
родить  в  Христі  —  годі?


мов  мембрана
поміж  голодом
і  Голодом
й  вода  в  ночвах…
а  Христос?!  І  як  в  Христі
доловчитись?  —
і  світ  потов
чений!..
й  все  потовчене
Вишня  любов…
де  любов  вільна?
яка  іскриться
на  серцях  художників…

Дяка  —  Тобі,  Боже!
й  Слава  Тобі,  Боже!!


17.07.2025,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович