У монастирських сті́нах тихих,
Де з молитвою кожнісенький подих,
Жила черниця світла й мила,
Що хороше лиш у всьому виділа...
Їй дорікали: "Як же так?
Невже ти й в чорному бачиш світло?
Можливо, навіть в сатані,
Знайдеш достоїнство, що розквітло?"
Вона всміхнулась, сонцем начебто,
І мовила всім на здуміння:
"Так, у ньому є одна чеснота —
Він трудолюбивий страшенно!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2025
автор: О. Хвечір.