Планиди стежкам неозорим.

Свята,перемоги,весілля  -  
Усе,як  рядно  полотняне.
Не  знаю  чи  знав  би  донині,
Як  люблять  життя  лузітани,
Коли  до  вина  пропонують    
Солодку  отруту  промови
Я  світ  уявляю,  як  збрую,
Напнуту  на  тіло  корови,
Чи  цифру  живу  між  зітхання
Гармоній  небес  обважнілих,
Де  бравий  [b]Тангін*[/b]  на  світанні  
В  легендах  зомлів  застарілих,
Де  розум  світоглядно  млявий
Дурницями  охлос  годує  -
Мені  дорікають  віршами,
Але  я  ще  поки  існую,
Між  Піфій,  що  носять  червоний
У  домішках  схований  Логос  -
Питання  питати  стидаюсь
В  Олімпа,  де  зібрані  боги
Де  Мойри  у  плетиві  долі
Давно  не  шпаркі,  не  всесильні,
Планиди  стежкам  неозорим
Хрести  напинають  подвійні  …

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=D7CgpV9X1vw

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2025
автор: bloodredthorn