Якби троянда і калина
Цвіли білим цвітом в срібнім місячнім світлі
Чи вив би твій звір так люто, так сумно.
Цвіте, цвіте,відцвітає..
Чи проклинав би ти мене, чи співав би для мене.
Цвіте, цвіте, цвіте і відцвітає.
Слід від шипів зоставляє, слід зоставляє.
Якби пелюстки й взимку цвіли
Чи шепотіли б вони, чи кричали би,
на морозі рози б лежали,
на снігу би блищали.
Чи мовчало б серденькр, що тебе кохає,
а взаємність морозком його остужає.
Ой трояндо, трояндо, схилила ти голову
на чиїсь ти груди, від любові гіркої немає вже проку.
Калина цвіте, а терен налився кров'ю.
Крик у темряві звіра ми чуємо,
на Луну,
На Луну :
-У-у...
У-у.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2025
автор: oreol