Якось йшла зі школи
Дівчинка Даринка.
Квітли матіоли.
Вдаль вела стежинка.
Сонечко світило
В небі та Даринку
Гріло ніжно й мило,
Мов свою дитинку.
Пташечки літали
В небі голубому
Й пісеньки співали
Весело у ньому.
Дівчинка Даринка
З ними теж співала.
Радісна сльозинка
Із очей упала.
Радість відчуває,
Що її лоскоче
І мов огортає
Серденько дівоче.
Любо, мило жити
І життю радіти.
Що там говорити!
Ніде правди діти.
Та якось почула:
Плаче кошенятко.
Серце стрепенуло.
Ти ж, моє біднятко, –
Мовила до нього. –
Чом же плачеш гірко
Гарного дня цьо́го,
Ясная ти зірко? –
Й далі кошенятко
Плакало, бідненьке,
Наче немовлятко
Мамине миленьке.
І у ті хвилинки
Стримати й Даринка
Не могла сльозинки,
Що, немов росинка,
Із очей стікала. –
Шкода кошеняти, –
Душенька шептала
З серцем-немовляти.
Лапки дві забило
Кошенятко миле.
Радісне ходило.
Зараз вже безсиле.
Вже не може нині
Навіть підвестися.
Слізьми очі сині
В нього залилися.
Шкода їй предуже
То́го кошенятка.
Зовсім небайдуже
Взяла в рученятка
Й понесла додому.
А воно менш стало
Плакати, утому,
Бідне, відчувало.
Вдома ж не сиділа
Дівчинка без діла,
А за ним, як вміла,
Повсякчас гляділа –
Лапки лікувала,
Їстоньки давала,
Також напувала,
Бо чудово знала –
Буде їсти, пити,
Заживуть скоріше
Лапки й буде жити
Так, як і раніше,
Кошенятко миле.
Добре все це знала.
Кошеня безсиле
В рученьки теж брала
І, неначе мати,
Лагідно леліла,
Щоб не налякати,
Тихо шепотіла.
Так минали днини.
Ночі так минали
В хаті у Дарини,
Мовби пролітали.
Кошенятко в неї
Добре лікувалось,
Так, немов у феї,
Й сили набиралось.
Згодом лапки в нього
Повністю зажили
Врешті дня одного,
Сповненії сили.
Кошенятко стало
Бігати по дому
І мишей лякало,
Що ховались в ньому.
Бавилась Даринка
З милим кошенятком,
Як була хвилинка
Вільна, мов з дитятком.
Друзями вдвох стали.
Разом грали, спали…
І не помічали,
Як дні проминали.
Кошенятко стало
Вже дорослим, згодом
Й киць подарувало
Їй з весни приходом.
Євген Ковальчук, 26. 07. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2025
автор: Євген Ковальчук