[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XR8SheujAtc[/youtube]
В житті бувають такі моменти, коли сльози туманять очі.
Але набагато важче, коли плаче душа, а очі сухі...
Гірка сльоза скотилась по лиці,
І не тому, що в серці була рана.
Минулого торкнулися жалі,
І ожила ще незабута тайна.
Отих років, коли весна була у цвіті,
Пускала ніжні паростки в душі.
Вони іще живуть, дощами не розмиті,
І до сих пір ще болю завдають.
Ще ранками вмиваються росою,
Щоб не зів"яли гілочки малі.
В похмурі дні освячую сльозою,
Нехай іще живуть в моїй душі.
Вітрами заколисані - не сплять,
В думках: іще повернеться цвітіння.
Та сльози на ростках мої блищать.
Підживлюють живе іще коріння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2025
автор: Н-А-Д-І-Я