Без назви

Краще  б  ти  не  приходив  знов  і  про  себе  мені  не  нагадував,  
Тоді  я  б  жила  своє  звичне  життя  і  вважала  його  привабливим.
Тоді  б  я  не  оглядалась  назад  і  вважала  б  себе  посередньою.
А  зараз  слабка  і  знову  крихка,  хоч  інші  назвуть  мене  вредною.
Мене  вже  нудить  від  цього  життя,  
Бо  воно  не  таке  як  хотілося  б.
Я  дивилась  на  тебе  немов  на  маяк,
Але  світло  кудись  поділося.
Тепер  я  сама  посеред  хвиль,  які  мене  заколисують,    
Це  тому  що  втрачено  орієнтир,
А  без  нього  я  точно  не  випливу

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2025
автор: Божена Гетьманчук