За панською горою на долині
Стоїть батьківська хата в садочку.
Біля воріт - горіх , цвіте калина...
Умаєні в трояндовім віночку.
О рідна хато ,біленька хато!
Ти мого дитинства - куточок раю.
Де б не була ,як птаха крилата
Крізь тисяч доріг до тебе злітаю.
Стоїть посеред села - Отча хата,-
Як в полудень - сонечко в зеніті.
Зігріє теплом, як батько і мати
Почастує сад плодами в літі.
Розрісся літній сад похилив віти
А трави по- пояс, і вколіно.
Ще вчора тут бігали внуки, діти,
Рвали в саду ягоду малину.
Закриті двері на ключ і на замок
Стежка до порогу у споришах .
У вікна загляда під тином бузок...
Сумну пісню співає весні птах.
Ще вчора ,тут пахло хлібом у хаті
Рушники на образах - вишиття.
Господарювали тато, і мати...
Вели у казку за руку дитя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2025
автор: Чайківчанка