Відгомоніла весна,
Зникло мереживо квіту,
Звісно, що я не змогла
Насолодитися світом.
Швидко злетів аромат,
Я наздогнати не в силі,
Серцю найкращий карат,
Ніжні відтінки красиві.
Знову вдивляюся в даль,
Трохи затримались може?
Ні, пропливли, як вода,
Тінню вкриваючи схоже.
Лиш подивлюся у слід,
Дивна завіса спадає,
Низка краси мовби квіт
Знов феєрверком злітає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик