чорний череп

капітан  чорний  череп
тримає  за  руку  достиглий  червень
у  цьому  дворі  святая  вечерь
триває  мільйони  ночей  

країна  див
я  -  капелюшник,  чеширський  кіт
від  палеозойських  грибів
веду  свій  древній  рід  

капітан  чорний  череп
перевозить  людей  на  той  інший  берег
і  насвистуючи  пісні  смерті
б'є  веслами  по  воді  

дійсність  спить  у  помийному  відрі
ми  як  видри  покидаємо  брудні  нори
як  палахкотить  світло  освіченої  лампади
ми  змушуємо  дійсність  грати  з  нами  шаради  

моя  подруга  розмовляє  загадками
капітан  чорний  череп  відправився  в  плавання
годинник  уже  котрий  рік  на  підлогу  скрапує
чи  є  це  приводом  віднести  його  в  ремонт?  

чи  є  взагалі  привід  щоб  щось  лагодити?
тільки  голубити,  гладити
дати  ім'я  чомусь  недоладному
недоладне  ім'я  недоладного  "дечого"  

перелік  станцій  до  досягнення  кінцевої
я  дістанусь  місця  призначення
виривши  тоннель
поміж  станцій  київського  метро  

територія  насторожена
гірчична  трава  приховує  "казнащо"
але  навіщо?
і  чому  мені  так  лячно?  

привиди  блукають  болотами
на  карті  кілька  місць  відмічено  хрестом
але  що  це  за  місця  і  хто
намалював  хрести  кров'ю  поверх  гірського  плато  

капітан  чорний  череп
капітан  чорний  череп
я  -  мозок  загорнений  у  діряве  рядно
капітан  чорний  череп
капітан  чорний  череп
я  -  славетний  Ніхто

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2025
автор: Хімічна Химера