Ще не померши, все ж живу...
Вже не надіючись, чекаю...
Про щось, із кимось, розмовляю...
Когось, колись, у гості зву...
І ніч і день, і день і ніч,
Терпінням біль перемагаю,
А він, мов той щербатий ніж,
Влізає підло й не вбиває...
Поволі так пливе десь час,
Його, у мене, нині досить...
І сповіді ніхто не просить...
І вогник свічки ще не згас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2025
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ