Твій погляд в'ївся глибоко у серце,
Яке давно було розбите і німе.
І в ньому він зумів, немов уперше,
Знайти і розбудити щось живе.
Твоя усмішка, ніжна і прекрасна,
Роздмухала вогонь, який погас.
Можливо, неумісна і невчасна,
Та хто ж для щастя обирає час?
Для мене ти, немов для птаха небо -
Далеке, недосяжне і чуже,
Але не існували би окремо,
Якби не об'єдналися в одне.
Для мене ти далека й невідома,
Хоча, здається, рідна і близька...
І навіть там, за сотні миль від дому
Про тебе спогад грітиме в думках.
Тебе згадавши я заплющу очі,
І коли все окутає пітьма -
Волію прокидатись серед ночі,
Якщо навіть у снах тебе нема.
14.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2025
автор: grotath