Одним словом, мені сподобалось писати преамбули до цієї наївної лірики, яку я писала у свої юні роки:) Отож, я клюнула на грання гітари... от кажуть деякі чоловіки зараз, що дівчата липнуть на гроші, розмір чи м'язи. Я була тією, яка залипла на гітару та нібито талановиту душу артиста... аххахх, зараз я ціную лише практичних чоловіків. Тому що який сенс, коли холодильник пустий, дитина на грудному, в очах темніє... а на фоні - музикант та його музика... але почекайте, ось ці рядки я ще писала до:
ти, як мелодія натхнення,
ти - моя музика чарівна...
з тобою дні вже не буденні.
любов - невинна і нетлінна.
як сонячне проміння ніжне,
ти мою душу зігріваєш.
для багатьох я дуже сніжна,
для тебе я лиш розквітаю.
як квіточка, я дивлюсь в небо
і дякую, прошу, молю...
я розумію, що без тебе
не знаю, що таке "люблю".
P.S.: 2012, м. Тернопіль, вул. Макаренка, сімейний гуртожиток.
Якби повернути час, я б багато чого змінила... але дивлячись на свого сина, який бігає з котом по квартирі - ні:) так мало бути, цікава ж історія вийшла і Щастя бігає поруч:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2025
автор: Olivia Home