на душі стало так мілко
навіть слово сказати нелегко
я тягну години за стрілки
і витягую з горла
виделки
я годую бездомних котиків
зачиняюсь на всі замки
під паролями і під кодами
за печатями ті думки
що мене огортали хвилями
і будили одну вночі
ну для чого я їх леліяла
раз тепер вони
нічиї
і на душі знову так зимно
а до літа ще так далеко
я провітрюю серце від диму
і витягую з нього виделки
2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2025
автор: Тетяна Ященко