Вищі за біль



Падіння  -  раз  за  разом.
Сліпа,  як  дим,  із  часом  стала,
Не  бачу  і  не  чую  шум  доріг.

Затихли  співи.
На  місці  їх  звучать  гучні  слова.
Лунає  вибух,  за  ним  -  ще  два,
Десь  зупиняється  годинник,
Для  нас  вже  спокою  нема.

Нічого  не  міняється  із  часом,
Все  ті  ж  скалічені  серця,
Все  ті  ж  надії  й  сподівання,
Все  ті  ж  зруйновані  міста.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2025
автор: Лія Бронте