Кукувала зозуленька 2

Кукувала  зозуленька,  
кукувала
жити  хлопцеві  сто  років,
та  на  долю  
війна  впала,
вбила  хлопця  
за  п’ять  кроків
до  святої  перемоги
у  війні  із  ворогами…

Молодим  він  був  годами,
з  краю,  де  круті  пoроги
підкорив  стрімкий  широкий
пан  Дніпро  наш  синьоокий…

Стежка  стелиться  ярами
до  солдата  домовини,
де  лежать  сини  Вкраїни  
вбитих  в  битві  з  ворогами.
Полягло  багато  хлопців
у  селі  –  у  ріднім  домі,  
де  герой  на  кожнім  кроці
є  солдатом  невідомим…

Ту  московію  віками
України  син  завзято  
чи  живим,  чи  мертвим  в  камені
невідомим  б’є  солдатом.
І  тепер,  непереможний
з  побратимами  в  окопі,
він  живий  і  знову  зможе
повернуть  Вкраїні  спокій.

І  не  буде  московітів  –  
недолюдів  і  дурнів  трохи,
«а  буде  син  і  …  мати»*  
в  світі,
де  до  Бога  всі  дороги.

Червень  2025

*  І  на  оновленій  землі
Врага  не  буде,  супостата,
А  буде  син,  і  буде  мати,
І  будуть  люде  на  землі.

Тарас  Шевченко,  «І  Архімед,  і  Галілей»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2025
автор: володимир мацуцький