Мила моя, не слухай ти вітру,
Що шепоче тайни по світу.
Бо у серці є правда ясна.
Лиш ти одна вона мені красна.
Мила моя ,не слухай нікого,
Лиш слухай розуму свойого.
Хоч би мала ти єдно кабатя,
Мила моя я люблю лиш тя.
Зорі падають вниз у ночі.
Їхній блиск не затьмарить очі.
Твої очі лиш сяють так ясно,
З тобою світ цей завжди прекрасний.
Зорі падають вниз у ночі,
Їхній блиск не затьмарить очі,
Твої очі, що сяють в цю мить.
З тобою світ цей завжди прекрасний.
Якби гори закрили дорогу,
Я знайду до тебе дорогу.
Бо для мене ти світло єдине,
З тобою душа моя не загине.
Мила моя не слухай нікого,
Лиш слухай розуму свойого.
Хоч би мала ти єдно кабатя,
Мила моя я люблю лиш тя.
Якби гори закрили дорогу,
Я знайду до тебе дорогу.
Бо для мене ти світло єдине,
З тобою я не загину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2025
автор: oreol