Вона - сузір'я слів прекрасне,
Насолоду несе від їхньої вроди.
Можливо, поезіє, ти моє щастя,
Ті тихі, спокійні води...
Наснага, багатство, натхнення;
І дзюркотить ледве тихо потік,
А хто з нього спрагло нап'ється,
З тієї путі не зійде ніколи вовік.
Милується словом дивак-чоловік,
Гармонію ліній ще віддалік
Вбачає в рядках канонічних-
У довершених формах сонета,
І, знявши рукою рвучко кашкета,
Дає вітру ним тріпотіти, мов пташці.
13.07.2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2025
автор: Ростислав Сердешний